коли вона мовчить

не  важливо  як  її  звати.не  важливо  скільки  їй  років.не  важливо  якою  мовою  вона  розмовляє,кого  цілує,як  недбалим  помахом  вій  може  змінити  хід  твого  майбутнього.пафосно?я  теж  так  думала,доки  не  побачила  її  звабливі,хоч  і  маленькі  очі.  вона  впевнена  у  тому,що  ніхто  не  зможе  їй  відмовити.під  її  фірмовою  шпилькою  тисячі.вона  йде  і  осяйно  усміхається.
заради  таких  вкорочують  собі  віку,  а  їй  плювати.

Коли  вона  мовчить
Її  слова
Загуснуть  на  вустах
Туманом  Альбіону
Її  помада
Похідна  од  крові
Волосся  пахне
Цукром  і  туйоном
Коли  вона  мовчить  
з  її  зіниць  -
Обривки  поглядів
Як  краплі  беладонни
Коли  вона  мовчить
Собою  повна  -
Розламана  -  єдина  -  нічия
Коли  вона  мовчить
Її  обличчя
Китайська  антикварна
Порцеляна
Вона  мовчить
Сумна  і  п"яна
Незаймана  й  розпустна
лиш  твоя
Коли  вона  мовчить
Дивись  не  отруїся
Цією  тишею  в"язкою
Побач  її  чужою
Лиш  раз  на  сотню  років
В  смиреній  нескінченій  пустоті
Коли  залізом  оправляються
секунди
Коли  вона  мовчить

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=56402
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.01.2008
автор: Грета Гренер