Торкалась язиками піднебінь,
Шепотом снів заповнювала душу:
Кінцева сума всіх моїх прозрінь
Мене любила вперто відчайдушно.
Казками замовляла - гріла кров
І розум мій собою тихо стисла,
Себе назвала іменем "любов"
І вирувала,як шалена Вісла,
Виходила із звичних берегів.
Мінлива,як вода-
жагуче-грізна
Валькірія давноминулих днів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563937
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.03.2015
автор: Той,що воює з вітряками