коли йде дощ і ти мокрий
через непоступливість самому собі
через власні дурнуваті принципи
не користуєшся парасольками
коли ти дивишся у вікно з маршрутки
яка на зупинці впускає у себе нових пасажирів
то бачиш
що асфальт живий
вбирає у себе вологу
міниться і піниться
дихає і насолоджується
краплями
які відбивають на ньому
не чуті ніким раніше
мелодії
28.02.2015 [19:22]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563552
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.03.2015
автор: Віктор Шупер