Дерева весною то ранком ледь зодягнена жінка:
Стовбур стрункий, розпущена гілка,
Краплини роси – тілом намисто,
Поле квіткове - килим барвистий.
Небо сіяє – в сонці світлиця,
Стіну прикрашає монахів дзвіниця,
Озера - дзеркальця скрізь і повсюди.
Милуюся я, зачаровані люди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563513
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2015
автор: Леонід Ісаков