ІДЕ ВЕСНА…

Уміти  читати  не  значить  тільки  перебігти  очима  по  друкованому  аркушу  і  складаючи  букви  в  слова,  вникати  в  суть  складеної  фрази.  Крім  багаточисельних  книжок  і  журналів,  у  нас  перед  очима  завжди  є  одна,  ніколи  не  закрита  книга  –  небо  і  земля,  довколишня  природа,  оточуючий  нас  світ.
Якщо  неосвіченість  у  відношенні  людських  літер  успішно  подолана,  то  неосвіченість  у  відношенні  священних  знаків,  начерків  у  природі  Божої  руки,  зберігається  і  навіть  росте.  Розмножуються  міста,  зростає  у  них  число  людей,  які  не  помічають  природи,  і  навіть  не  відчувають  її.
А  між  іншим  кожної  весни  природа  на  наших  очах  створює  воскреслу  книгу  Буття,  ті  її  сторінки,  на  яких  повторюється  час  створення  Богом  світу.  Ми  не  мали  можливості  бути  глядачами  тих  величних  картин,  які  описані  в  самому  початку  Святої  Книги.  Але  Господній  розум  створив  так,  щоби  ми  щорічно  могли  бачити  щось  подібне  в  природі.
Весною,  сонечко  після  зимової  сплячки  набирає  сил,  день  збільшується,  повітря  стає  теплішим.  Оживши,  природа  готується  прикраситись  зеленню  та  квітами.  Зігріті  сонячними  промінцями  сніги  та  льоди  перетворюються  на  воду.  Безмежна  кількість  потічків  зливаються  разом,  вливаються  в  річки,  щоби  наповнити  собою  потім  моря  та  океани.  Оголена  земля,  яка  відпочила  взимку,  готова  родити  із  себе  життя.  Вона  щорічно  прикрашається  килимами  квітів  і  трав  із  чудовими  ароматами.
Немає  нічого  сильнішого  за  воду.  Немає  нічого  багатшого  за  землю.  Їжа  для  людей  і  тварин  –  у  її  надрах.  В  її  чарівному  різнотрав’ї  сховане  наше  здоров’я.  Її  краса  наповнює  наші  серця  радістю.
Птахи,  які  відлітали  в  теплі  краї  на  зимовий  період,  повертаються  в  рідні  краї,  наче  за  внутрішнім  компасом.  Долаючи  великі  відстані,залишаючи  внизу  моря  і  гори,  вони  прилітають  будувати  нові  помешкання,  народжувати  пташат,  наповнювати  простір  радісними  звуками.
З  оживаючих  водних  глибин  ближче  до  тепла,  на  поверхню  випливають  риби,  граються,  б’ють  хвостами,  радіють  оновленому  життю.  
Людина  також  з  настанням  тепла  виходить  з  домівки  на  вулицю,  знімаючи  з  себе  важкий  зимовий  одяг,  на  повні  груди  вдихає  свіже,  цілюще  повітря.  Людину  чекає  праця…
Книга  Буття  щорічно  весною  оживає  на  наших  очах.  Життя  продовжується…
6.04.2013  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563399
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2015
автор: Віктор Слюсар