Якщо я твій вогонь – не згорай у мені ущент,
І найкращому полум’ю треба банальні дрова.
Бо життя є війна. І умови у нім сурові.
Треба дрова і жертви. Багато. І ще, і ще…
Там стріляють і душі в небо летять,
Так, це страшно, а щодо болю – то вже домовтесь,
Неважливо – ти релігійний, хворий, двомовний.
Є війна і любов. Обом їм ціна – життя.
Хай там як, а у кожного є свій рай,
Сірим попелом пишуть душі у нім бажання
Все ж, якщо живеш кожен раз, як востаннє
Якщо я твій вогонь, то прошу – не догорай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563274
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2015
автор: Кот Єльпітіфор