А доброта у мене в стандартних налаштуваннях.
Як герой «Америки», влипла, та вірю у краще.
Беру у «Свободи» меча на нічне чергування –
Ідеальна, проблемна, кинута напризволяще…
Вже давно не світять її кам’яні смолоскипи…
Про війну ридають, а де моїй ніжності дітись?
Все чіпляються привиди та підозрілі типи –
Хочуть поговорити, мене чи просто зігрітись.
Буває, заводять тужливу пісню чи бесіду.
Мене бачать, не чують, а їх всіх треба слухати.
Моя любов збільшилася до масштабів Всесвіту,
Щоб її не втратити, маю йти звідси, рухатись…
В першому сюрреалістичному романі Франца Кафки «Америка» герой тікає в Нью-Йорк. Перше, що він бачить – статуя Свободи, яка в руках тримає не смолоскип, а меч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563254
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 28.02.2015
автор: Олена Мальва