Усі ми, люди, ждем якогось чуда,
і ждем, коли пошлють нам благодать,
але ж ти є - людина, не приблуда
собі в житті , все сам узмозі дать.
За гріх боїшся душу відвести
боїшся так земних падінь,
свій,мусиш хрест тяжкий нести,
нести крізь мури поколінь.
Не бійся осуду і пересуду.
не бійся кари, тої, що з небес,
а бійся бути вигнаним із люду
бо потім все вже буде без чудес.
28.02.2015
© IriLis
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563218
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2015
автор: IriLis