Ми вмираємо тілом,
Та душа не вмирає.
Чистим світлом стаємо
У небесному раю.
Недостатньо набоїв
І зброї добротної,
Ми призвані горем
І небесною сотнею.
Наша пісня жива,
Без упину лине,
І лунають слова:
"Слава Україні!"
Наша воля незламна -
Геть усі поторочі!
Лиш погляньте як славно
Вода камінь точить.
Не пройти супостату
По нашій єдиній,
Непорочній і чистій
Неньці Вкраїні!
Ми поляжемо тілом
І живою стіною
Ми стоятимем поки
Не станем водою.
І маленькі потічки
Сотні тисяч, мільйони,
Увіллються у річку
І зметуть перепони.
І потушать багаття
Війни в Україні,
Об'єднаймося, браття,
І навіки єдині
Проженемо недолю,
Потім горе і лихо,
Ми здобудемо волю,
Буде легше дихать.
І прийде весна,
І не буде смутку,
І мале дитя
Буде дути в дудку.
Ми будемо жити,
У вишневім цвіті.
Матері щасливі
І веселі діти.
І щасливі люде,
Разом, бо єдині.
Мир і спокій буде
В рідній Україні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562864
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 27.02.2015
автор: Ярик Комарик