[b][color="#ff0000"]Пахне надворі весна,
Плаває свіжість легенька
В очі б’є правда ясна −
Знову прокинулась ненька.
Щедро набухли бруньки
Рвуться на волю листочки
Йдуть на Донбас козаки,
Ллються червоні струмочки.
Птах край небес цвірінчить,
Нижче гуде «Ще не вмерла»…
Світла і темна ця мить
Душу і тіло роздерла.
Небо у наших очах −
Небо в очах України,
Доки вона у серцях
Доти живі її стіни.
Рано цей рік розцвіли
Маки червоні на полі
Рано в боях полягли
Хлопців нескінчені долі.
Нині весна дощова:
Хмари тепло відділили
Плаче матуся й вдова −
Рідних москалики вбили.
Вітер реве голосний,
Бруд із дворів вимітає,
Встав козачок чепурний −
Теж на Донбас вирушає.
Неньку, сестру обійняв,
Чмокнув кохану дівчину..
«Я б за вас серце віддав,
Як і за рідну країну.[/color]
Ворог з Росії прийшов,
Люд убиває за землю,
Йду, щоб спинити ту кров,,
Вижену ворога й верну.
Тільки чекайте мене,
Чуєте, я повернуся,
Скоро війна вже мине,
Я за це слізно молюся»
Так він на фронт і пішов,
Фото приклавши до серця,
Щира козача любов,
Завжди в біді відізветься.
Він не боїться за те,
Як там на фронті прожити,
Серце тривожить лиш те,
Як цю війну зупинити.
Щоб вороги не прийшли,
В двір, де кохана і мати,
Щоб українці могли,
В мирі дітей виростати…
Стукають дятли в дубки
Вправно дерева лікують,
Зброю взяли козаки,
Землю від Раші рятують.
Пахне надворі весна,
Кров’ю цвіте Україна,
Буде чужинська рука
Жати, що тут вона сіє.[i][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562746
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2015
автор: Сніжана Репеченко