Батарейки вже сідають,
А моя злість закипає.
Шукає собі виходу,
А виходу немає.
Опинились ми в ситуації,
Що допустили ці ротації –
Змінили однотипне на типове
Ще й проливаєм ріки крові.
Енергії для живлення немає,
А батарейки вже сідають;
Не покидає відчуття того,
Що нами добре скористались.
Не можна батарейки зарядить,
Тому й скидають їх в смітник –
Подальшій експлуатації
Вони не підлягають.
Та хоч і видихаємось ми всі,
І луги з батарейок витікають,
Новий заряд ми маєм дати,
Нехай і буде він останній.
/2015/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2015
автор: Олексій Журавленко