чи наша провина у тому що серця несподівано змінюють траєкторію
а лютий вимагає сплатити кредити тепла із відсотками?
коли я повернусь до твого порогу очужілою та голодною
знай я прошу пробачення..
за те що мовчанням тебе ніби лезо вигострювала
допоки кінчик останньої волосинки не посивів набіло
для поета мовчати - означає бути покараним
це найжорстокіша помста від бога..
мабуть ліпше було б іти далі не озираючись
але нитка не зрізана вчасно лише тугіше натягується -
чим далі від тебе
тим більше почуваюся рибкою
що поцілувала гачок твоїх пальців..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562442
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2015
автор: Миярр