Буває слово, наче ніж у серце,
Глибоко, боляче з ненавистю такою,
Неначе кинули в кроваву рану перцю,
Неначе кинули у душу тонну гною.
Таке в обличчя скажуть, навіть не чекаєш
І то не від чужих, але від тих, що знаєш
Кому так вірив, довіряв роками днини,
А вони словом, ніби поклали в домовину.
Але за що, щоб просто насолити?
А потім кажуть то був просто жарт.
Я знаю за що, щоби брудом обліпити
А потім повертатися на старт...
Я злого слова пам'ятать не буду,
Навіщо голові такі пусті думки?
Та я в житті ніколи не забуду,
Із чиїх вуст полинули вони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562427
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2015
автор: Влад Ковський