У неньчинім саду квітують вишні,
Зозуленька відлічує роки.
Всім матерям нехай дає Всевишній
Здоров"ячка міцного на віки.
Хай сонечком для кожного з нас світять,
Ромашками в некошеній траві,
Бо всі ми відчуваєм себе дітьми,
Допоки матері іще живі.
Тоді і ваблять різнобарв"ям мальви,
І рідна хата,наче у вінку.
Усі стежки нехай ведуть до мами,
Бо перед нею ми у вічному боргу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562332
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський