Миші уславлені, співом омріяні,
сірі - зверху, десь - кольорові.
Дурню, ой дурню, скоро здурієш-но
від свої недолюбові.
Хочеш страждати? Самотнім страждай.
Так бо страждається краще, напевне.
Й далі малюй собі свій інший рай,
вважаючи мишаче щастя даремним.
Як рухне усе - то прокинешся в поті.
Та знай - то не сон буде, зовсім не сон.
Будуть сльози і крик, й суїцидливі ноти.
Тоді й опадуть всі-всі листя із крон...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562286
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2015
автор: mrX