До ранку лишився, якийсь кілометр,
І кроків твоїх уже майже не чути.
Ще пахне тобою старенький светр,
залишений просто, а може - забутий.
До ранку лишилося зовсім нічого.
Найгірше зі слів гірке слово - розлука.
А десь ходять люди, та що їм до того,
що в когось на серці тривога й розпука.
До ранку хвилина... До ранку - хвилина.
А десь літаки, десь дороги й вокзали.
Хай буде остання, ця ніч - горобина,
Ця ніч горобина, яку не чекали...
До ранку б дожити, до променів з неба.
Хто зна, чи зустрітися знову нам вдасться...
Напевно віддати, таки, було треба,
Цей светр, що пахне тобою і щастям.
Оксана Максимишин-Корабель
23 лютого 2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562158
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2015
автор: ОксМаксКорабель