Спогади

Зайду    в  росу  я  босими  ногами
Світанок  потримаю  у  долонях
Згадаю  як  в  дитинстві  мені  мама
Ласкаво  вітром  дмухала  у  скроні

Хай  бог  завжди  з  тобою  буде  сину
Казала  тихо,  глядючи  на  мене
Я  слухав  і  дивився  в  небо  синє
Шукав  там  бога  в  хмарах  вирізьблених

Він  розмовляє..  й    зараз  він  зі  мною
Душа  –  його  домівка  а  не  небо
Хто  зла  не  робить  –  чує  Його  мову
Твори  добро..твоє  добро  –шлях  в  небо..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562016
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2015
автор: АТОлік