Кицю моя, кицю люба,
Нагло жреш ти все, паскуда,
Мяв-мяв мяу, мяу-мяв,
Я твій голод десь тримав!
Все ж люблю тебе, невдячна,
Вухам з криків твоїх лячно,
З холодильника дістав,
В миску ковбаси поклав.
Потім ти лягаєш спати
З написом "Не турбувати!"
Потурбуєш - все, капєц,
Розшматує в "холодєц"!
Як проснешся - зразу в скоки,
Носить кицю в різні боки,
За години так чотири
Вже немає пів-квартири...
Що, Матільдо, так втомилась,
Що й в калачик закрутилась?
Ротик широко відкрила,
Позіхнула й відключилась.
Нє-нє-нє, чортова душо,
Гладити тебе ще мушу!
Замуркочеться їй враз,
Загуде, блін, як камаз.
І на ліжку, на моєму,
Завертілась у таємнім,
Безневиннім кицім сні.
Й так проходять її дні...
Життів девять, видно, має
І біди собі не знає,
Ми ж загрузли по коліна
В повсякденності, в новинах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561915
Рубрика:
дата надходження 23.02.2015
автор: 0oOo0o0oO0o0