Ти нова жертва змін цього світу.
Пісня лунає у небо до зірок.
Я не можу забути вишневого цвіту.
Я хочу доторкнутися до твоїх думок.
Твої вуста відмовили, вони кричали.
А я дивилася у далину чарівних мрій.
Я тебе не чула, не хотіла... Та від нині
Мене не злякає лютий сивий змій.
Я стала на дорогу впевнено та сміло.
У путь нелегку та невідану піду одна.
Літнє сонце у очі чорні мені світило.
Та силует розтанув на горизонті дня.
13.07.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561844
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.02.2015
автор: Юлия Щипец