Московіє, ворог заклятий,
Ти віками нам лихо несеш,
України ти кат презавзятий,
Клята «сестро», де сили береш,
Щоб українців так зневажати
Та поплюжити в вірі братів,
Щоби нищити нас і вбивати,
Та морити, як тих тарганів?
Сотні років наруги над нами,
І мільйони, мільйони братів
І сестер, яких ви повбивали,
Каяття не пізнав дотепер…
Яка ж ти православна держава,
Якщо робиш таке з людьми?
Ти ганьба, велетенська нездара,
Яка множить віками гріхи…
Ти була всіх народів тюрмою,
Ти концтабір народів усіх,
Полила ти великою кров’ю
Землі ті, що загарбала їх…
Ті гріхи тобі зроблять кінчину,
Їх тягар тебе знищить колись,
У нірвану глибоку поринеш,
І впадеш на очах миру ниць…
Бумерангом повернеться лихо,
Та розірве тебе на шмати
На теренах здійнявшийся вихор,
Захлинешся, імперіє, ти!
Відповісти за звірства прийдеться,
За знівечену землю мою
Провидіння Господнє вже перцю
Та насипле тобі без жалю…
За козацьку могутню державу,
За Батурин, Велику ту Січ,
Нашу гордість, яку ти вбивала,
Всі ті роки «братерства» колись…
За придушення нашої мови,
За всіх вбитих великих синів,
Кайдани та залізні окови,
Що були в них ми кілька віків…
Калнишевського нам не забути
І Мазепи… Шевченка життя,
В Громадянську всі звірства, Крути…
Ти вбивала нас без каяття…
За всі лиха, голодомори,
І мільйони, мільйони життів,
Що забрала ти «сестро»-потворо,
За українських кращих синів
Тобі вернеться ще незабаром,
Ти пізнаєш цю біль на собі,
Не минуться, Московіє, даром
Всі одвічні злодійства твої…
13.04.2008г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561584
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.02.2015
автор: Evgenij_Kedrov