Ось ти ідеш. Мій погляд тобі вслід.
Так хочеться хоч раз, щоб озирнувся.
Мої думки летять у супровід.
Бажа душа, щоб ще раз посміхнувся.
І тане силует у метушні.
Людський потік затінює обличчя.
Ці помисли наївні та смішні.
Та я ніяк не хочу з цим змириться.
А в голові тісняться вже думки:
Забути про пристойність - й за тобою.
Ледь чутно доторкнутися руки
Своєю розпашілою щокою.
Зніяковілий погляд твій знести.
Уважно подивитися у очі.
Мої чуття в твої думки вплести..
Щось серденько хвилюється, стукоче.
Іще хвилина, й зникнеш назавжди.
Мої бажання й роздуми в двобої...
Услід тобі кричу: Мене зажди.
Та голос недоступний... Вже у збої...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2015
автор: Н-А-Д-І-Я