(Не) вдома

Я  у  маленькому  місті  чекаю  покірно  ранку
Тут  за  будинками  завше  так  гарно  сходить
Сонце,  яке  підіймає  настрій  до  самого  сніданку
Воно  завжди  біля  мого  вікна  -  так  виходить.  

Я  у  великому  місті  крокую  назустріч  ночі
Вона  сміється  до  мене,  ховається  за  будинки
Я  зупиняюсь  на  мить,  широко  розплющую  очі
Роззираюсь  навкруг,  ловлю  губами  сніжинки.  

У  маленькому  місті  люди  їдуть  з  роботи  додому
На  них  чекають  теплі,  затишні  домівки
Я  ж  бо  іду  й  тримаю  за  руку  втому
Трохи  дивно  без  звичної  уже  для  ніг  бруківки.

У  великому  місті  затори,  час  пік,  все  поспіхом
Я  чекаю  маршрутку,  але  знову  в  неї  не  влізу
Відчуваю,  що  все  це  закінчиться  моїм  гріхом
Я  пошлю  все  до  біса  й  поїду  далеко  зібравши  валізу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561469
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2015
автор: Ivanka B.