Так хотілось обіймів палких

Так  хотілось  обіймів  палких,
Так  хотілось  твого  поцілунку,
Та  не  склалося.  Зламаний  сміх,
Семизначні  печалі  рахунки.
Не  судилося.  Кожен  із  нас
Долі  вірний  своїй  був,  напевно.
Але  іноді  зраджує  час,
Повертаючи  в  спогад  приємний.
І  зустрінемось  поглядом  ми,
Ніжним  дотиком  звабляться  руки,
У  морозних  обіймах  зими
У  холодному  вітрі  розлуки.
Не  зігріти.  Не  дати  снаги.
Не  кохати.  Не  пити  цілунки.
Ми  не  вільні  створити  стосунки  –
Зовсім  різні  у  нас  береги.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561435
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2015
автор: Лілія Батюк-Нечипоренко