Прекрасная земле, Моя Україно!
Ти та, що тримаєш сильний народ,
Під лоном віків з тисячами пригод.
Крокує він впевнено, служить теж вірно.
Кому вже і як , то є іншая справа:
Всередині зрадники часто були,
Та перемагали лиш вірні сини,
Тримається вічно героїв тих слава.
А села вкраїнські як перли блискучі
На пишнім вбранні географій твоїх.
Чаклують димами над відблиском стріх,
Рясніють гречка́ми, що мед з них пахучий.
Той хліб найсмачніший бабуся пекла…
І смак паляниць у дитинстві моїм.
Весь вечір пробуде над тістом в’язким,
Ще ласку й турботу туди додала.
Не можу минути дрімучі ліси:
Багато загадок і таєн ховають,
Бої українців із ворогом знають,
Нерідко тилами тоді пробули.
Гордімося тим, що ми є українці –
Нащадки хоробрих і мудрих слов’ян,
Від білих хорватів до самих полян.
Єдині лиш будем, потім вже й мі́цні. 27-30.09.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561408
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2015
автор: Олександра Полянська