[b] Світлини[/b]
Я на столі порозкладав світлини,
Немов життя прожитого хвилини,
Де все відбито, наче у воді,
Тут ми з тобою, гарні, молоді,
Тут все насправді – все життя прожите,
Мов дзеркала, котрі не заслонити,
В лиху годину. Господи прости,
Бо на шляху між зорями – хрести…
Лукава доля. Меншає клубок,
Твого життя і свічки нависок.
Скрапає віск. І ти радієш наче,
Що ти того не чуєш, лише бачиш.
Що віск той серце, не чоло пече,
Як батькове здригається плече,
Під сином позалишеним плащем,
І матері – знесиленим плачем,
Кигиче чайка в небі над тобою,
А дні пливуть, як листя за водою,
Щоб освятити прожиті хвилини,
Я на столі порозкладав світлини…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561393
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2015
автор: Гончар