Світлини

[b]  Світлини[/b]

Я  на  столі  порозкладав  світлини,
Немов  життя  прожитого  хвилини,
Де  все  відбито,  наче  у  воді,
Тут  ми  з  тобою,  гарні,  молоді,

Тут  все  насправді  –  все  життя  прожите,
Мов  дзеркала,  котрі  не  заслонити,
В  лиху  годину.  Господи  прости,
Бо  на  шляху  між  зорями  –  хрести…

Лукава  доля.  Меншає  клубок,
Твого  життя  і  свічки  нависок.
Скрапає  віск.  І  ти  радієш  наче,
Що  ти  того  не  чуєш,  лише  бачиш.

Що  віск  той  серце,  не  чоло  пече,
Як  батькове  здригається  плече,
Під  сином  позалишеним  плащем,
І  матері  –  знесиленим  плачем,

Кигиче  чайка  в  небі  над  тобою,
А  дні  пливуть,  як  листя  за  водою,
Щоб  освятити  прожиті  хвилини,
Я  на  столі  порозкладав  світлини…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561393
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2015
автор: Гончар