Бабуся…

Її  руки  тремтіли  та  вона  не  здавалась,
жити  із  болем  вона  намагалась.
Страждання  в  очах  і  рана  на  серці
спогади  в  пам*яті  довго  вже  стерті.
Альбом  їй  приносив  краплину  життя,
забула  усе  і  можливо  й  ім*я.
Духом  всесильна  і  дивиться  прямо
і  йде  лиш  вперед  оминаючи  ями.
Знов  запалає  вогонь  у  хатині
зберемося  всі  і  будете  щасливі.
Пишаюся  нею.  Найкраща  бабуся.
В  думках  і  на  серці  за  Вас  я  молюся.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561364
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.02.2015
автор: Arthur Savchuk