Я, мабуть, народилась надто рано:
Прийшла і зрозуміла – ти в дорозі;
І буть з тобою разом я не в змозі,
А на Землі одній мені погано.
Моє оце натхнення - ні до чого.
І ніжність, що тобі не подарую.
Я голос твій ласкавий чітко чую,
Та йти за ним судилось іншій Богом.
Чому не зачекала, не спинилась
І в Бога про майбутнє не спитала ?
Що ти в дорозі, я іще не знала
І надто рано, мабуть, народилась…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561359
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2015
автор: Віта Замана