"Душа феміністки "
Шкіра мов троянди пелюстка,
Голос солодший за мед.
Зім'ялась на волоссі хустка,
Вітер пасма підносить вперед.
Очі сяють мов ті рубіни,
Коса на плечі спадає важка.
Слова вчепились як карабіни,
Її доля надто тяжка..
Гордості сліз лиш зблистки,
Шукаючи всесильне плече.
Вимагає душа феміністки,
Та від інших ніяк не втече.
Від нас історія сховала багато,
Чисті образи святі і красиві.
Слова серця що так хитрувато,
Були німі і знову звабливі.
Архітектори не мають і тями,
Чия душа творить їхню роботу.
Кому слід будувати храми,
І що несе в собі справжню золоту.
Автор: Валерія Скубій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561347
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2015
автор: Валерія Скубій