Серце пташкою рветься на волю
До весняного сонця, безмежжя.
Все скидає кайдани поволі
Льодяні, щоб ожити нарешті.
В піднебессі кружляють надії
Наче птах, що вернувся додому,
І зустрівши в душі ясність мрії,
З крил скидають пір'їнами втому
Від зимового сну. Сподівання
Проростають в душі пагінцями,
Першим цвітом, що пахне коханням.
Загорнулись серця пелюстками...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561297
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2015
автор: Рижулька