Сьогодні дощ забрав у мене сльози,
Тож сонця я, мабуть, вже не побачу.
І стали марними написані прогнози,
Синоптиків спіткала знов невдача.
Солоні краплі стукають у двері,
Дощу набридло плакати невпинно.
Гармонії не вистачає в біосфері,
Багато сліз. Хіба я в тому винна?
А за вікном прокинулося щастя:
Мале, сором’язливе, ледве світить.
Нікому знищити його не вдасться,
Бо не вмирають на Землі небесні діти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561085
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2015
автор: Юлія Рябенко