Злетіти б у далеч, до самого неба,
До мутного туману і вершечка клена.
До гір високоверхих та скелястих,
До зір нічних, сузір'їв світло-ясних...
Хотіла б я полинути у зоряні світи,
Туди де світло і немає темноти...
Відчути б смак і запах тої висоти
Що кличе й манить ген туди...
Щоб тіло піднімалось вище й вище,
А серце билось швидше й швидше.
Усе у мене є, - завзяття, сила,
Лише одна біда-погрібні крила!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561081
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2015
автор: Мілена Ділан