Як подолать війну, доречі,
вже жито сіять треба в полі.
Зі Сходу ворог прэ на плечі -
що я Країні прагну волю.
Хай у дворі кричить зозуля,
як оберіг синам-героям.
Щоб не брала ворожа куля –
від москалів дарую зброю.
Усім селом збирали сина,
бронежилет сусіди дбали.
Хіба Країна в тому вина,
що нею правили вандали.
Прийти б, дотями мамі, тату -
вже мають лист, плохі новини.
Що Їх синок вернеться в хату -
та не цілком, а половина.
Ця новина доболі ране,
живий прийшов - всі славлять Бога!
Їм не однаково, він встане –
нехай щастить в житті підмога.
Вже на дворі кричить зозуля -
о, скіьки років напророче?
Є, наречена! Красотуля -
родити сина син їх, хоче.
20 лютого 2015 року.
Дякую жінкам, нареченим коханим за їх мужність та віру в Перемогу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561048
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 20.02.2015
автор: Юрий СЛАЩЕВ