Схлипують хмари
снігу крупинами
над головою.
Їхні отари
котяться брилами
до водопою.
Сонце розчавлене,
в темінь удавлене
гасне поволі.
Вітер долиною
зблискує спиною
в наглій сваволі.
Здиблює шкуру
осока приморена
над берегами.
Крекче зажуру
ріка переорана
льоду плугами.
Лютий велителем,
зимним хранителем
попід сосною,
Всівшись між вітами,
жде першоцвітами
зустріч з Весною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560663
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.02.2015
автор: Осіріс