Не плач, це всього лиш тіло.
Ну а душа?.. А душа...
В Небо уже полетіла,
Серед живих бо чужа.
Що одинока не буде
Там, під склепінням небес,
Знаю, бо нашого люду,
Наче вкраїнський конгрес...
От і сьогоднішня днина
Ще сотні дві додала.
Для полководців людина,
В звіті лиш риска мала.
Мати, дружина і діти
Знають тій рисці ціну,
Серце їм ранять ті звіти,
Тож проклинають війну.
Чорні відмітки на карті
Є і ще будуть нові...
Будемо пам'яті варті
Тих, що... НАВІКИ ЖИВІ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560651
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 18.02.2015
автор: Патара