Сіє батько в полі жито, ріллю засіва
Понад полем літа ворон, смуток розкида
Мати виплакала очі, сина вигляда
На війну пішов небога до цих пір нема
Не плач мамо не журися, виглядай щодня
Я до тебе повернуся, як зійде зоря
Не плач моя дівчинонько, на мене чекай
Нешукай мені заміну, лиш мене кохай
Та невдовзі звістка в хату- новина страшна
Мати вірити не хоче, день і ніч рида
Батько дому відцурався, сива голова
А дівчина вже невдовзі іншого чека
Орися Ярова 20.02.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560617
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 18.02.2015
автор: Орися Ярова