[b][i][color="#f50c0c"]Велетам ефіру
Бог ладнає ліру,
А у небі сизий бистрокрилий птах –
принесе в офіру
він буденність сіру,
тугу розплескає на семи вітрах.
Злигодні й турботи,
мов старі чобóти,
скину і безжально відішлю в архів...
Мов тріолі долі,
всі гіркі юдолі
я вплету у пісню, в мій небесний спів.
Приспані бемолі –
мов душа в неволі,
Та у небі сизий бистрокрилий птах.
Всі земні юдолі,
мов тріолі долі,
піснею розвіє в неомірний прах…[/color][/i]
[/b]
18.02.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560542
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 18.02.2015
автор: Олекса Удайко