коли ми забудемо власні імена

от  коли  ми  забудемо  власні  імена
і  нам  ніхто  не  буде  нагадувати
оці  вироки  що  потребують  підтвердження  свого  здійснення
бо  у  нас  безліч  судимостей  і  обмаль  засуджених
тоді  всесвіт  розшириться  до  небачених  розмірів
кожному  знайдеться  його  місце  під  сонцем
кожному  його  особистий  квадратний  метр  простору
кожному  місце  для  кроку  вперед
навіть  якщо  не  буде  куди  іти
навіть  якщо  його  ніхто  не  чекатиме
навіть  якщо  у  нього  переламані  ноги

в  летальних  випадках  люди  найчастіше  роблять  крок  назустріч
навіть  якщо  в  принципі  живуть  без  будь-якої  мети
навіть  якщо  не  живуть  взагалі

завжди  легше  поусміхатися
ховаючи  біль  що  зсередини  наче  іржа  роз'їдає  всю  душу
замість  того  щоб  просто  зізнатися
не  криючись  від  найважливішого

ти  єдина  людина
з  якою  я  почуваюсь  насправді  щасливою
ти  потрібен  мені
будь  ласка  не  йди

з  цього  все  починається
і  продовжується
з  достобіса
великою  варіативністю
одних  і  тих  же  складових

17.02.2015  [19:31]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560531
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.02.2015
автор: Віктор Шупер