В обіймах долі

[i]Кохати  –  це  не  значить  дивитися  один  на  одного,  кохати  –  значить  разом  дивитися  в  одному  напрямку.
[b]Антуан  де  Сент–Екзюпері[/b]
[/i]
Я  проснулась  в  обіймах  долі,
Подивилась  їй  в  сині  очі.
Так  приємно  на  суходолі,
Коли  поруч  ріка  лоскоче.

Так  приємно,  коли  дві  чашки:
М’ятний  чай,  ароматна  кава.
Пробудились  твої  ромашки,
Ожила  двокімнатна  держава.

Ти  співаєш  у  душі  Bon  Jovi,
Я  фарбую  ретельно  вії.
Ми  з  тобою  такі  зразкові,
Ми  з  тобою  такі  щасливі.

Зіпсуєш  мені  шапкою  кудрі,
Натягну  теплий  шарф  на  тебе.
Ми  з  тобою  безмежно  мудрі,
Ми  одні  під  зимовим  небом.

Ти  напишеш  в  обідню  перерву,
Відповім  лаконічно  –  кохаю.
Заспокоїмо  трохи  нерви,
І  рахуєм  години  до  раю.

Ледве  я  перейшла  кордони
І  зайшла  в  двокімнатну  державу  -
Ти  частуєш  мене  бульйоном,
Наливаєш  гарячу  каву.

Ми  ховаєм  під  ковдру  холод,
Я  цитую  тобі  поетів.
На  губах  моїх  ловиш  солод,
Засинаєш  під  барви  сонетів.

Ти  проснешся  в  обіймах  долі,
Їй  подивишся  в  карі  очі.
Скажеш  –  добре  на  суходолі,
Коли  сонце  щодня  лоскоче.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560486
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2015
автор: Інель