"Коли усе здобуто і все втрачено"
Іронія долі нахабно всміхнулась,
Хто виграв все, вмить програв.
Колісниця щастя, якось хитнулась
Собі здобув і в себе ж вкрав.
Зробивши занадто високі ставки,
Перехилившись спиною за край.
Свій розпач здирав, як п'явки,
Шукаючи в грошах особистий рай.
Зустрічаючи з самотністю ранок,
З алкоголем тримав діалог.
Скільки за життя мав коханок?
І в чому ж сумний епілог?
Чи щастя не в нажитих джипах?!
За що ж полюбив мене світ?
Як би я вмирав в тяжких хрипах,
Хто б перший підклав динаміт?...
Чи за життя здобув я друга?
Часом боровся навіть сам з собою...
Між щастям трималась напруга,
Але від щастя не було відбою...
Коли усе здобуто і все втрачено,
Коли з собою залишився наодинці.
Гроші за брехню всі страчено!
Ми - свого життя злочинці...
Автор: Валерія Скубій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560254
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2015
автор: Валерія Скубій