От з нову Масляна настала
На жаль, в крові, як й рік тому…
Весна ж дорогу вже шукає
І на Донбасі, і в Криму…
Не може в Україну влитись
Через навалу Сатани,
Птахи не хочуть тут гніздитись
Й співати ранньої пори…
Могил добавилось й курганів
На моїй втомленій землі,
Гуляє ворог скаженілий,
Кров випиваючи з душі…
Складати пісню погребельну
Спішить карбуючи слова…
Але хоч зранена смертельно,
Моя Вкраїна ще жива!
Жива і буде завжди жити
Допоки доньки є й сини,
Готові й кров’ю окропити,
Всі косогори щоб цвіли.
Щоб знов лунали тут веснянки,
В танок побігли дітлахи
А Україна щоб Воскресла
І відродилась від війни.
Як Фенікс з попелу піднявшись,
Гіркий ковтнувши біль і гріх,
Щоб ожила як Ненька рідна
Й лунав дзвінкий повсюди сміх.
Благаю знову в Бога ласки,
Щоб захистив він мій народ,
А всіх отих, хто Неньку зрадив
До Пекла опустив з висот…
Своїм мечем щоб охорону
Моїй землі приніс з Небес,
Щоб залунало мирне знову –
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
16.02.2015 Іванна Осос
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560174
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 16.02.2015
автор: Lilafea