Ти пам'ятаєш перше літо, перші сни?
Коли від сонця зводило нам очі.
Воно блищало галькою в морському дні
І місяцем у нескінченній ночі.
Солодші персиків лиш дотики твої,
Кисліші лайму тільки перші сварки.
Наші тіла на скелях, на краю Землі
Розпечені, розморені і палкі.
Ти малював пейзажі щастя на мені:
Гірські вершини і багряне небо.
Немов художник на живому полотні,
Якому більшого в житті не треба.
Моя засмагла шкіра і утома ніг,
Твої легені повні сонця й солі.
Щоранку огортав гарячий пил доріг,
Який змивався у вечірнім морі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560132
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2015
автор: Night