На нас у долі закінчилася любов,
Хоч ми у черзі й не були останні.
Давно в судинах похолола кров
І розпрощались мрії на світанні.
Для нас у долі райдуги скінчились,
На теплі почуття лились дощі.
Ми відчайдушно під плащем молились -
Не врятували бісові плащі.
Нам доля віддала лишень ключі -
Від болі, від тривоги, не від серця.
Бери, що є сказала і - мовчи.
Бери, що є сказала - і не сердься.
І я взяла. І ми пішли крізь терни,
Шукаючи свої лаврові віти.
І проросли на нашім полі зерна,
І зацвіли на нашій ниві квіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560042
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2015
автор: Інель