[youtube]https://youtu.be/PxN0I4eoy4o[/youtube]
Життя іде… Життя біжить, минає…
Позаду тридцять вже… І так за роком рік…
Живу, як всі… І хліба вистачає…
У радості, журбі, турботах плине вік.
Та ось недавно уві сні прийшло видіння,
Неначе хтось подав таємний знак –
Й мене почало мучити сумління,
Що я життя марную, бо живу не так…
О Сину Божий, освяти мою дорогу!
Шлях до спасіння праведний вкажи!
Душа кричить, благає допомоги –
Молю, Небесний Отче, поможи!
Навчи, як маю я на цьому світі жити,
Щоб не зробити зла комусь, не впасти в гріх,
Любити ближнього свого, добро творити…
Покору й милосердя поклади на мій поріг!
Навчи мене молитись щиро, ревно,
Прощати вміти, терпеливо хрест нести…
Не хочу, щоб життя пройшло даремно…
За все мені, мій Господи, прости!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560013
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2015
автор: РОЯ