і раптом з’явився
а зникнути вже
не вдалося
ти просто ходив
і дивився
на землю згори
раптово схилявся
на втомлене
сонне колосся
вже вкотре змінивши
завдання чергової гри
так просто проходив
а люди
схиляли обличчя
і навіть дерева
шепнули
що обраний ти
ти знов відкидав
тих що можуть
як в Біблії – тричі
а от від любові
себе не зумів вберегти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.06.2004
автор: Марина Ситник