Наші телефони плачуть дзвінками,
Шукаючи де ми є.
А ми зв'язали мобільними вузлами
Все життя довге своє.
Крізь кілометри тонкими проводами
Ми бережемо нашу любов,
А телефони різними шляхами
Роблять нас близькими знов.
Вони щоночі довгими гудками
Порушують навколо блаженний сон.
А ми кохаємось солодкими словами,
Стоячи біля холодних вікон.
Колись ми забудем про телефони
І будем вже кохатись без них.
А ми забудем всі табу і заборони,
Щоб втопитись у поцілунках палких...
Валентин Ганжук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559992
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2015
автор: Ганжик