вітер дув, мов легенями біса,
і гроза наступала на п'яти.
темні хмари, на небі розп'яті,
утворили пекельну завісу.
падав дощ, летів сніг неквапливо.
ранок, схожий на білих гір морок
і закутаний в плед разів сорок,
сірим днем розігнала тінь-злива.
а земля все мовчала — лиш лютий
на подвір'ї, весна ще далеко...
й поки прилетять з виру лелеки,
місяць буде до неба прикутий.
15.02.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559933
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2015
автор: Микита Баян