Мов клаптик щастя, посмішка зрання,
Скипає кава, круасан гарячий,
Коли уже душа надміру плаче,
А погляд щось шукає навмання...
Холодним снігом в серці заметіль,
Воно болить, порожнє, як бляшанка
Бо віддало тобі все, до останку,
Собі лишивши той пекучий біль...
Де порятунок, кличу, вісник мрій?
Заплющу очі, чую водоспади,
Змивають залишки гіркої зради,
ЇЇ в сльозі втопивши дощовій...
Мов клаптик щастя, руки на плечі,
В полоні ніжності журливі ноти,
Душі твоєї довгожданий дотик,
Уявний спалах полум"я свічі...
09.02.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2015
автор: Лина Лу