Розповім Вам биль,панове,
Да биль,а неказку.
Що вже всі ми натерпілись,
Під саму зав'язку.
В ДЕВЗі знову примусили,
О.Б.С. заяву,
А як жити, виживати,
Чи має уяву ???
Лиш по шість годин працюєм,
Тричі на неділю,
Родинами голодуєм,
втративши надію.
Ми "Злагоду" так чекали,
Йшли на всі уступки,
А він,клятий ворожище,
Товче воду в ступці.
Впитуючи наші кошти,
Мовби в тії губки,
Кучма мусив нам покласти,
На поличку зубки.
Свій рахунок наповняє,
Вимогши з заводу,
А ви люди - роботяги,
Пийте й їжте воду.
Ще й директор годить Кучмі,
На добрую згадку,
Самі ж бачете в зарплаті,
немає порядку !
Бо вже треба віддавати,
кошти і не малі.
Або сісти в мерседеса,
Та тікати в далі.
Автор:Зінаїда Голуб
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559730
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2015
автор: zihaidagolub