Нова ворожа канонада прозвучала,
Новий поранений чи вбитий патріот,
Скажи нам Боже, за що така нам кара?
За що ти ставиш на коліна наш народ?
За гріх який ти нас так от караєш,
За що ми заслужили цю війну,
Ми ж завжди добрими були, ти знаєш,
Ти знаєш, нашу славу недурну,
Ти ж знаєш, що ніколи ми не нападали,
Ніколи не гнобили ми чужий народ,
Ти ж знаєш, завжди ворогів долали,
Ти ж сам дав сили і любові до свобод,
Ніразу ми не бачили ще нагороди,
Завжди лиш новий каторжний етап,
Одних перемогли, а інші уже на порозі,
І йдем по-кругу сотні літ ми так,
Коли ж нам даш уже спокійно жити,
У мирі, щирості і доброті,
Коли закінчать нас уже гнобити,
Коли нас втопиш в щедроті,
Можливо ти нам хочеш показати,
Що ми забули вже любов до нашої землі,
Що вивелись вже всі патріоти,
Що дух козацький втратили вже ми,
Та знаєш що не втрачено назавжди,
Ти знаєш, козаки живуть,
І воля що в крові текла внас зажди,
Ні перед ким вже на коліна не впадуть,
Лиш перед тобою Отче наш духовний,
До тебе Боже я звертаюся, прости,
Ми подолали страх наш невимовний
І просимо, нам Україну збережи...
© #dubanych #protake
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559716
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.02.2015
автор: dubanych