наговорити так багато і красиво,
а потім підписатись під пусті слова,
для багатьох усе це неважливо,
та не змиває ту брехню життя-ріка,
тече вода, життя тече за нею,
а ми пливем як кораблі до межі,
і лячно нам, ми прикриваємось брехнею,
а правда б'є, і тонем від брехні-іржі,
ми обіцяємо вже говорити правду,
щодень ми брешемо самі собі,
і знову падаємо у бездонну яму,
напевно нам не вибратися... ні...
напевно ми навік попали в пастку,
і крик про допомогу не стиха,
нам важко визнати поразку,
за це і топить нас життя-ріка,
потроху тонемо і тягнемо всіх за собою,
ми тупо вперлися у ту стійку дурню,
самі себе вбиваєм сковані журбою,
не впевнені чи подолаємо життя-ріку...
© #dubanych #protake
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559572
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2015
автор: dubanych